В’язкість олив для транспортних засобів малої вантажопідйомності за останні кілька десятиліть значно поменшала, що було обумовлено покращеними технологіями двигунів, законодавством про викиди, а також – розробкою нових базових олив. В 90-х роках минулого сторіччя, SAE 10W-40 був основним класом в’язкості в Північній Америці, і становив значну частину всіх продаваних моторних олив. Згодом зростала популярність і SAE 10W-30, але новим класом в’язкості виявився SAE 5W-30. Переносимося на 10 років вперед, в двохтисячні, і SAE 10W-30 являє понад 50% моторних олив, що продаються в Північній Америці, причому популярність SAE 5W-30 також зростає. Ford Motor Co. також тільки що представили SAE 5W-20 як блискучий новий паливно-ефективний клас в’язкості.

Але вже у 2010 році великі японські автовиробники пішли далі і представили SAE 0W-20 в якості своєї основної рекомендації. У той же час, SAE 5W-30 став лідером продажів, приблизно через 20 років після того, як він був вперше представлений. Отже, продажі SAE 10W-30 і більш високих класів в’язкості значно знизилися, причому SAE 5W-20 був другим за величиною продаваним класом мастил для легкових автомобілів. Наближаючись до 2020 року і розглядаючи глобальні показники в’язкості по регіонах, ми бачимо зростання кількості мастильних матеріалів SAE 0W-20, що підігрівається суворими нормами викидів і прагненням вичавити з економії палива все до останньої краплі. Можливість використання продуктів SAE 0W-20 також була підтримана зростаючою пропозицією базових запасів API Group III, які дозволяють створювати ці сорти за розумною ціною.

Міжнародний консультативний комітет з стандартизації та виробництва мастильних матеріалів представив SAE 0W-16, прийнявши на початку цього року в Північній Америці категорію оливи для легковантажних мастил ILSAC GF-6B. JASO GLV-1, розроблений Японською організацією автомобільних стандартів підлягає комерційному впровадженню в жовтні, він включає ще більш легкі сорти – SAE 0W-12 і 0W-8. Європейський ринок традиційно схилявся до трохи більш важких олив, ніж Північна Америка, але німецькі автовиробники Daimler, BMW і Volkswagen, як очікується, представлять оригінальні специфікації виробників обладнання, включаючи SAE 0W-16 і 0W-12, вже до 2020 року. Законодавство про викиди і цільові показники вмісту вуглекислого газу стимулюють економію палива і, як наслідок, збільшують попит на малов’язкі оливи в Європі протягом останніх 10 років. Велика доступність високоякісних базових олив також є ключовим фактором, що забезпечує перехід ринку на 0W-20. Європейський союз продовжує встановлювати цілі по зниженню викидів для нових автомобілів. Застосовуються великі штрафи для OEM-виробників, які не «вписалися» в цільові показники. Це стимулює вивчення всіх аспектів економії палива, включаючи в’язкість мастильного матеріалу.

Основна проблема, з якою стикаються при переході на моторні оливи з низькою в’язкістю, полягає в підтримці того ж рівня захисту двигуна. Ряд факторів впливають на здатність мастильного матеріалу запобігати зносу компонентів двигуна, в тому числі летючість оливи. Моторні оливи SAE 0W-20, що відповідають стандартам ILSAC, можуть бути створені на основі більшості звичайних базових олив Групи III при п’ятнадцяти відсотковій волатильності по Noack. Однак, ACEA і dexos1 вимагають, щоб летючість Noack не перевищувала 13%, а специфікації OEM можуть бути ще суворішими.

Підтримка високої продуктивності, довговічності і економії палива є головним завданням фахівців галузі. Однак, оскільки состави підштовхують до ще більш низької в’язкості – , забезпечення летючості базових олив, доступних для підтримки цих показників, може стати складним завданням.