В рамках Паризької угоди про захист навколишнього середовища на сьогоднішній день практично всі країни поставили амбітну мету щодо скорочення викидів СО2 у транспортному секторі до 0 до 2050 року. Як цього досягти? Важливо розуміти, що єдино правильного технічного рішення у цьому питанні немає. В ідеальному світі центральним елементом автомобіля майбутнього є електрифікований привід, що включає різні гібридні та повністю електричні варіанти для легкових та вантажних автомобілів. Однак і сучасний ДВЗ – з елементами електрифікації та без – є частиною рішення. Він поки що і залишиться основним силовим агрегатом – за статистичними прогнозами до 2030 року 2 з 3 нових автомобілів все ще будуть оснащені класичним ДВЗ. На даний момент активно ведеться розробка нових ДВЗ, які враховують таку характеристику: автомобілі повинні відповідати не лише актуальним граничним значенням викидів шкідливих речовин, а й у майбутньому не впливати на якість повітря у містах. Споживання палива, а разом з ним і викиди СО2 також повинні знижуватися. Дизельні та бензинові двигуни можуть бути гібридизовані по-різному, що також дозволяє знижувати викиди СО2. У майбутньому екологічне паливо eFuels вироблятиметься на основі процесів з використанням відновлюваної електроенергії. А поки що автомобільна галузь хоч і змінюється, але не так стрімко, як очікувалося і прогнозувалося.

Дані за 2020-2021 роки показують, що в більшості країн Європи досі переважають автомобілі на бензині та дизелі. Виняток — Норвегія, де частка електрокарів від загальної кількості нових машин перевищує 50%. В українському паливному рейтингу також поки що лідирують бензин та дизель. Вектор розвитку паливного ринку можна змінювати, але для цього недостатньо однієї держпрограми чи одноразового запровадження пільг. Це підтверджує досвід країн, які запускали ініціативи на підтримку електрокарів, але згодом згортали проекти або обмежували їхнє застосування. Так, наприкінці 2019 року Tesla досягла порога в 200 тис. проданих електромобілів на ринку США — після досягнення цього ліміту покупці більше не могли отримувати податкові бонуси. Пільгові періоди добігають кінця і в інших країнах: наприклад, у Китаї розмір субсидій на покупку електрокарів скорочується з кожним роком. 2020 року він зменшиться на 10%, а 2022 року — вже на третину.

На тенденції в окремих країнах впливають не лише ініціативи уряду, але також доступність природних ресурсів, розвиток інфраструктури (наявність АЗС та станцій підзарядки) та загальний рівень добробуту мешканців. Через цю комбінацію факторів складно прогнозувати, який вид палива користуватиметься найбільшим попитом у майбутньому.

За прогнозами компанії Bloomberg NEF (BNEF), до 2040 року частка електрокарів від числа проданих авто складе 58%. При цьому, автомобілі на електротязі становитимуть лише третину від загальної кількості машин на дорогах у світі. На процес впливає одразу кілька факторів:

• Інфраструктура. Не всі країни встигнуть підготувати її. Наприклад, у США це зробити простіше, оскільки автовласники зазвичай живуть у приватних будинках та можуть поставити автомобіль на підзарядку на ніч.
• Політика. Багато європейських країн оголосили, що до 2040 року запровадять заборону на продаж нових автомобілів з ДВЗ. Інші держави поки не готові до таких радикальних заходів. До того ж, такі рішення можуть завдати відчутного удару по економіці.
• Технології. Батареї стають все більш енергоємними, швидкість заряджання збільшується, а ключові компоненти акумуляторів, наприклад, літій, дешевшають з кожним роком. Розвиток технологій дозволить електрифікувати громадський транспорт, а також надасть поштовх мікромобільності.
• Екологія. Проблема електрокарів полягає і у відсутності досліджень: поки що не можна точно оцінити, як масовий перехід на EV позначиться на екології. Електромобіль виробляє менше викидів, ніж машина з ДВЗ, але споживає електроенергію, а для її одержання все ще застосовуються вуглеводні. Так, експеримент Volkswagen показав, що в Німеччині електрокар побічно вироблятиме більше CO2, ніж сучасний дизельний аналог. У країнах із більшою часткою відновлюваних джерел енергії результат буде кращим, але не набагато.

Інші дослідження показують, що в середньому при виробництві бензинового авто генеруються викиди, рівнозначні 5,6 т CO2. Що стосується електрокарів, показник вже становить 8,8 т — і половина виробляється у процесі виробництва акумуляторів. Класичні види палива в майбутньому навряд чи повністю зникнуть, принаймні в Україні. Хочеться вірити, що згодом вони стануть більш екологічними та енергоефективними. На ринку вже поширені гібриди, наприклад, електрокари з вбудованим ДВЗ, який подовжує запас ходу, якщо батарея сідає. Імовірно, саме такі гібридні моделі вийдуть на передній план у майбутньому.

Автомобільний сектор через свою специфіку досить консервативний — автовиробник не може за кілька місяців переформатувати конвеєр на заводі або переналаштувати ланцюжок постачання.  Тому перехід на нові види палива займе більше часу, ніж вважають аналітики.

В цих умовах виробникам мастильних матеріалів залишається лише пристосовуватися до все більш зростаючих вимог автовиробників, і розробляти все більш екологічні та енергозберігаючі оливи для ДВС, а також працювати над новими напрямками, такими як сервісні рідини для гібридних силових установок та електродвигунів.Так, наприклад, компанія Gulf вже запустила нову серію олив, призначених для гібридних двигунів: Gulf Formula Hybrid 0W-20 https://apps.gulfoilltd.com/product-data-sheets/product/productdownload/en/gulf%20formula%20hybrid%200w-20

, Gulf Hybrid ATF https://apps.gulfoilltd.com/product-data-sheets/product/productdownload/en/gulf%20hybrid%20atf

, Gulf Hybrid DCT https://apps.gulfoilltd.com/product-data-sheets/product/productdownload/en/gulf%20hybrid%20dct

, які цього року плануються до постачання в  Україну.

За матеріалами

https://www.bloomberg.com/europe

http://m.autoconsulting.ua/